Чинадіївська громада в сльозах та молитві провела в останню дорогу свого Захисника
Сьогодні наша громада пережила ще один важкий день. Ми попрощалися з нашим Героєм – воїном Русин Василем Петровичем, який віддав своє життя за Україну, за мир на рідній землі, за кожного з нас.
Живим коридором шани мешканці громади стали на коліна, зустрічаючи траурний кортеж. Над тишею звучав лише Дзвін пам’яті та тихий плач.
Провести Захисника в останню путь прийшли рідні, близькі, побратими, духовенство, керівництво громади, працівники установ, освітяни, медики, підприємці, молодь та люди старшого віку – усі, для кого ця втрата стала особистою.
Під час прощання лунали слова про жертовність, відвагу, незламність і любов до Батьківщини. Про те, як він став на захист країни у найважчий для неї час і до останнього подиху залишався вірним присязі.
Державний Прапор, яким була накрита труна, зі сльозами приймали з рук військових рідні Героя – як символ великої шани, вдячності та вічної пам’яті.
Цей день назавжди залишиться чорною сторінкою в історії нашої громади. Ми втратили брата, батька, друга. Але разом з тим ми отримали Героя, ім’я якого навіки буде вписане в літопис боротьби за незалежність України.
Схиляємо голови у скорботі. Світла пам’ять Захиснику.
Вічна шана і вдячність.
Герої не вмирають – вони назавжди залишаються з нами.
