Залишився навіки у думках та серцях. Чинадіївська громада прощається із загиблим військовим Владиславом Швецем
Не висихають сльози матерів, дружин, дітей. Війна один за одним забирає їхніх синів, чоловіків, татусів. Звістки чорними воронами летять у кожну громаду. І темніє день, розривається серце від болю.
Занадто високу ціну платимо за право бути вільними українцями в своїй Україні. Кожен визволений метр землі – просочений кров’ю найкращих Українців!
Сьогодні у нашій громаді знову скорботний день. Страшна, жорстока війна забрала життя нашого Героя-захисника, воїна-земляка Швеця Владислава Віталійовича.
Вся громада зібралась, щоб вшанувати пам’ять та провести в останню дорогу нашого мужнього захисника України.
Кортеж із загиблим Героєм-захисником зустрічали коридором шани жителі Чинадіївської громади, які на колінах покладали квіти перед автомобілем з домовиною земляка.
Ще далекий 2014 рік змінив життя Владислава зі звичного, мирного - на тривожне, сповнене небезпек, воєнне.
Після повномасштабного вторгнення росії на територію України він добровільно звернувся у військкомат, був мобілізованим до лав ЗСУ і направлений в місця бойових дій. Мужньо став на захист рідної країни.
3 січня в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області під час виконання службового бойового завдання, виявивши стійкість і мужність, загинув під час ворожого артилерійського обстрілу.
Він був добрим, щирим, життєрадісним. Гарним сином, люблячим чоловіком, батьком та дідусем. Мав багато мрій та планів у житті, надзвичайно любив свою родину і рідну землю.
Владислав до останнього був вірний Військовій присязі, стоячи на захисті територіальної цілісності та незалежності своєї Батьківщини.
Без люблячого сина, чоловіка, батька та дідуся залишилась мама, дружина, доньки та онука, без славного Героя — Україна.
Загальноселищне прощання з загиблим воїном Швецем Владиславом проходило у Греко-Католицькій Свято-Іллінській церкві селища Чинадійово, де зібралися його рідні, близькі та друзі, бойові побратими загиблого, а також жителі нашої громади.
Під звуки кричущого плачу та шуму моря сліз домовина з тілом загиблого опускається в рідну йому чинадіївську землю, щоб навіки залишитися останнім пристанищем воїна.
Завжди боляче, коли країна втрачає своїх кращих синів. Владислав Швец назавжди для нас залишиться прикладом мужності та самовідданості.
На жаль, словами важко загоїти в серці болючу рану втрати, адже смерть найріднішої людини – велике випробування.
Від імені всіх жителів Чинадіївської громади, в цей тяжкий час, висловлюємо щирі співчуття мамі, дружині, донькам та онуці, всім рідним, близьким та друзям нашого Героя. В цю гірку мить ми поділяємо ваше горе та разом з вами схиляємо голову в глибокій скорботі.
Немає прощення російським оркам за горе, яке вони принесли, ступаючи своїм терористичним чоботом нашою землею! Низький уклін Воїну, перед яким ми всі в неоплатному боргу!
Хай же Божа кара покарає тих, хто розпалив війну на нашій мирній українській землі!
Вічна пам’ять захиснику України!
Герої не вмирають – вони стають янголами та дивляться на нас з небес!
Слава Героям! Слава Україні!
