Звернення селищного голови Володимира Андрушко до Дня пам'яті жертв голодомору
Шановні земляки!
Багато трагедій пережив український народ, але жахливішого лиха, як Голодомор 1932–1933 років, історія не знає.
Саме щороку, в останню суботу листопада, вся Україна у жалобі схиляє голову перед нашими співвітчизниками – жертвами голодоморів.
Сьогодні ми згадуємо трагедію вселенського масштабу – геноцид українського народу, вчинений комуністичним режимом. Україна втратила мільйони своїх кращих синів та дочок – хліборобів, учених, творчу інтелігенцію. Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців і сучасне покоління.
Спільний біль, спільна пам’ять, спільний обов’язок – ці слова стосуються не тільки нашого минулого, але й мають сенс у нашому сьогоденні. І наш святий обов’язок закарбувати в серцях пам’ять про наших братів та сестер, зробити все можливе, щоб вшанувати пам’ять жертв голодомору-геноциду.
Схилімо голови в скорботі за тими, хто загинув голодною смертю, став жертвою репресій тоталітарного режиму.
У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів, запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі!
Хай пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.
Бажаю, щоб на столі українців завжди був хліб і до хліба, щоб ніколи у наших дітей не бачити голодних очей, щоб дитинство їх було щасливим і ситим, щоб наші люди завжди мали достаток, а держава була могутньою та процвітаючою. Нехай береже нас Господь від всіляких негараздів.
З повагою
Чинадіївський селищний голова
Володимир андрушко
